Затаілась. Чекаю весну. До неймовірноі гонки залишилось два тижні. Не знаю, яким буде квітень, але він точно буде шаленим)


( Read more... )

Випливла фотка того самого моменту, коли я загадувала бажання)) ну і та сама ann_net_, яка 10 років поруч, яка приютила мене у маленькій однокімнатній квартирці 5 років тому і яка залишила чоловіка у Києві заради того, щоб подихати зі мною морем) люблю безмежно!


( Read more... )

Давно я не була в лікарнях. Вірніше, була минулого року. Але це була приватна клініка, де мені видали бахіли, прийняли в призначений час і мало не цілували ручки. Цього разу їхати так далеко та платити так багато - не мала бажання, тому пішла у звичайну районну лікарню. Вже по телефону, коли я подзвонила в реєстратуру, щоб дізнатись години прийому ( Read more... )

Позитивний початок тижня - це коли після важкого трудового дня ти приходиш до маленького чуда. І воно лізе обійматись і підставляє щічку для поцілунка ще перед тим, як ти вручаєш подарунки. І ще в нас сьогодні було божевільне чаювання з котами))) люблю своїх похресників!


( Read more... )

Я тут в зимовому депресі кілька днів, чи тижнів. А зараз сиджу в центрі міста, в кав'ярні з чаєм і в мокримх валянках, читаю книжку, бо до наступної зустрічі ще година, і розумію, як мені в житті пощастило.

Посмертное признание арт-директора из Новой Зеландии, 30 лет проработавшего в рекламе и скончавшегося от рака 3 месяца назад.
Линдс Реддинг ( ( Read more... )

Не дуже хочу здаватися занудою, тому рідше пишу в Жж. Просто для мене зима - це катастрофа. Вибачте за снобізм) і поки я вчора чекала на весну, минули позитивні понеділки))

Я просто хочу сказати, що за наші хороші справи Бозя дарує нам класних людей, з якими можна весело повисіти і душевно поговорити. Так, так katja_claire це я про тебе. І в суботу, до речі, ( Read more... )

Как же странно иногда бывает в жизни. Ты живешь, живешь какой-то обычной жизнью, и вдруг в ней появляется человек. Мужчина. Точнее, сначала ты появилась в его жизни. А ты сама его сначала не заметила. Но он появился, и ты его увидела каким-то боковым зрением, точнее, даже не самого, а какой-то силуэт, и не придала этому значения. Но постепенно этот ( Read more... )

Як би я із собою не боролась, але маю дурну звичку. Дуже люблю ввечері, після годинки десятоі, щось перекусити. При чому шматочок яблучка, чи дольку апельсинки - не проходить. Я хочу сиру, салатку, грибів, чи маминих консервованих огірочків. І бажано закусити це шоколадкою, або чимось солоденьким.

Коли на Різдво гостювала у батьків, пожалілась мамі ( Read more... )

Стамбул сподобався надзвичайно. Затишний, романтичний, часом активний, а часом спокійний. Місто котів, мостів, вуличних фрешів. приємних кав'ярень і тд. За пару днів всього й не обдивитись, треба їхати знову)))


( Read more... )

Ще із самого дитинства щороку на Різдво наша родина збирається у бабусі. З'їжджаються діти, онуки, правнуки. Готуємо святкову вечерю, колядуємо, дивимомь "Вечори на хуторі біля Диканьки", бабуся згадує молодість. Завжди цікаво слухати! А ще ми з братом встигли покататись на санках. Ці санчата залишились ще з мого дитинства. Колись мама застеляла їх ( Read more... )